спектакль ЛЮБОВ ДО СКОНУ Київ 2026-10-02 18:00 МЦКМ Міжнародний центр культури та мистецтв Федерації профспілок України, Жовтневий палац Київ
ЛЮБОВ ДО СКОНУ Київ МЦКМ 02 жовтня 2026
Іронічна комедія про кохання, яке легко перетворити на війну
2 жовтня 2026 року на Камерній сцені МЦКМ (Жовтневий палац) у Києві покажуть виставу «Любов до скону» Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. Початок — о 18:00. Постановка створена за п’єсою відомого італійського драматурга Альдо Ніколаї та визначена театром як іронічна комедія з чорним присмаком.
Чоловік і жінка можуть кохати одне одного, але при цьому вперто перетворювати стосунки на суперництво. Образи, егоїзм, ревнощі, бажання володіти іншою людиною — іноді все це настільки переплітається з почуттями, що вже важко зрозуміти, де закінчується любов і починається боротьба.
Саме на цій межі й побудована історія «Любов до скону».
Звичайна зустріч, після якої життя летить шкереберть
Бруно вирушає на пляж у звичайний погожий літній день. Йому хочеться хоча б ненадовго відпочити від власних проблем, і ніщо не натякає на те, що ця прогулянка матиме якісь серйозні наслідки.
Того самого дня на пляжі з’являється Єва — молода приваблива жінка, якій бракує уваги та любові. Їхнє знайомство стає початком настільки дивного ланцюга подій, що про спокій Бруно дуже швидко доводиться забути.
За короткий час його життя кидає з однієї крайності в іншу. Серед пунктів цього божевільного маршруту — травматологія, в’язниця, психіатрична лікарня і, звісно, обійми коханої. Усе розвивається з тією швидкістю, коли герой уже не встигає нормально осмислити попередню проблему, а наступна стоїть просто перед ним.
Єва, Бруно і чоловік, якого не так просто прибрати зі сцени
Та головна проблема полягає в тому, що Єва зовсім не вільна.
Її чоловіка звуть Маріо, і він уже давно добре зрозумів характер своєї дружини. Якщо Єва кохає, то робить це без напівтонів: сильно, вимогливо й із переконанням, що кохана людина повинна належати тільки їй.
У якийсь момент ситуація доходить до межі, яку нормальними любовними стосунками вже не назвеш. Єва намагається переконати Бруно вбити її чоловіка. Логіка при цьому парадоксальна: Маріо не повинен належати нікому іншому.
Так романтична історія остаточно набуває напівкримінального характеру.
Перед Бруно постає досить складне завдання: не лише розібратися у власних почуттях, а й просто вийти з усієї цієї історії з мінімальними втратами. Тим часом чоловіки отримують шанс спробувати переграти ситуацію на свою користь.
Хто в цій грі виявиться хитрішим — далеко не очевидно.
Кохання чи боротьба за право володіти іншою людиною?
За комедійною плутаниною вистава ставить цілком серйозне питання: що ми насправді називаємо любов’ю?
Герої Альдо Ніколаї самотні й надто зосереджені на собі. Їм потрібна близькість, але водночас кожен намагається встановити власні правила. Тому почуття поступово набувають рис справжньої війни, де обов’язково має бути переможець і той, хто поступиться.
Звідси й чорний гумор постановки. Ситуації дедалі більше виходять за межі здорового глузду, але причини поведінки персонажів залишаються цілком людськими: страх втратити, ревнощі, самолюбство і небажання дозволити іншому зробити власний вибір.
Фінал цієї історії театр навмисно не розкриває. Відомо лише, що передбачити всі повороти сюжету наперед буде непросто.
Актори та творча команда
У виставі задіяні:
Єва — Тетяна Мерзлякова / заслужена артистка України Наталія Карчкова.
Бруно — Дмитро Вінницький.
Маріо — заслужений артист України Денис Пономаренко.
Постановка та музичне оформлення — Альона Дорофєєва.
Сценографія та костюми — Ірина Лубська.
Хореографія — Владислав Божок.
Помічниця режисерки — заслужена артистка України Наталія Карчкова.
«Любов до скону» у Києві
Дата: 2 жовтня 2026 року.
Початок: 18:00.
Місце: МЦКМ (Жовтневий палац), Камерна сцена, 4-й під’їзд, 3-й поверх, Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 1.
«Любов до скону» — іронічна історія про людей, які дуже хочуть кохати, але вперто ускладнюють це почуття власним егоїзмом, ревнощами та бажанням контролювати одне одного. Тут романтика швидко поступається місцем абсурду, а звичайне знайомство приводить героїв туди, куди на початку цієї історії вони точно не збиралися.
